Підкормлювання риби взимку.

Мормышки, балансиры, мотыль...
Аватара пользователя
Сергей Федоров
ФРСЖО
Сообщения: 810
Зарегистрирован: 17 фев 2011, 09:40
Имя: Сергей
Диагноз: Болен рыбалкой
Откуда: с. Івниця
Благодарил (а): 788 раз
Поблагодарили: 1420 раз
Контактная информация:

Підкормлювання риби взимку.

Сообщение Сергей Федоров » 16 дек 2012, 18:34

Є.Гридько м. Київ

Плотва йде!.. Плотві дорогу!..

Як тільки задзвенять краплі з дахів, а в повітрі запахне весною, рибалки все з більшою наснагою виходять на підталий і вже досить поїдений водою лід. При цьому їх туди жене не любов до весняного сонечка й аж ніяк не бажання відкрити купальний сезон. Причина такої пристрасті відома й зрозуміла будь-якому «зимовому» рибалці. Плотва! Червонопера красуня, вона, поряд з окунем, узимку складає основну здобич рибалки. Але по першому льоду та й взимку улов крупної плотви – рідкість, у цей час з-під льоду ловиться в основному риба масою 50-100 г. Та й зграйки її в цей час нечисленні. Інша справа – тривалі відлиги в середині зими або «останній» лід. Тут і плотва клює активніше, і розмір риби більший. У цей період досить часті випадки лову хорошої плотви масою від 200 г, причому нерідко з ікрою.

Але навіть під час цього весняного свята рибалки, результати мисливців за плотвою дуже відрізняються. Хтось із легкістю ловить за кілька годин заледве не ящик, а хтось за весь день задовольняється десятком далеко не найбільших риб. У чому ж причина? Очевидно, не тільки у везінні. Напевно, не тільки в знанні уловистих місць (хоча це, як і при будь-якому іншому лові, має велике значення). Спробуємо розібратися?..

Прикорм

Всупереч поширеній думці про те, що взимку рослинний прикорм на рибу не діє, твердо скажу – це неправда. Прикорм узимку приваблює всю білу рибу, правда не весь і не на всіх (але на більшості) водоймах. А правила при зимовій підгодівлі такі:

1. Прикорм потрібно використовувати розсипчастий (не липкий). Особливо це стосується стоячих водойм. Грудка злиплого прикорму «працювати» не буде, а лише нагодує (і, відповідно, відвадить) рибу. На водоймах зі стоячою водою прикормлюють недозволоженим прикормом, так, щоб грудка для підгодовування розпадалася в товщі води.

2. На течії варто прикормлювати не в лунках, де ви плануєте ловити, а в окремих, спеціальних лунках для прикорму, які розташовані на 0,5-1,5 м вище за течією. При цьому грудки прикорму повинні бути щільно зжаті й повільно розмиватися течією на дні.

3. Незалежно від того, відбувається ловля на течії чи в стоячій воді, прикорм повинен бути дрібнодисперсним (щоб не насичувати рибу). Хороший вибір – магазинний прикорм, розведений паніровочними сухарями. Також можна використовувати й просто паніровочні сухарі, злегка ароматизовані ваніллю, або звичайне «товчене» печиво.

4. Кількість прикорму, що потрапляє в лунку взимку, повинна бути невеликою. Всього лише кілька кульок розміром з волоський горіх протягом години – і досить.

5. Прикорм потрібно замочувати завчасно, у воді кімнатної температури. Спроби засипати сухий корм у лунку приводять до того, що він не намокає й «пробкою» плаває на поверхні, не даючи блешні опускатися. Немає потреби говорити про те, що результат від подібного «підгодовування» близький до нульового.

Про всілякі пшоняні каші при лові плотви взимку краще забути. Пшоняна каша насичує й утримує рибу, але практично не приваблює її через слабкий запах і значну вагу.

Можна прикормлювати плотву й дрібним («кормовим») мотилем, а можна сумішшю першого й другого. Дрібний окунь, якого також приваблює мотиль, плотві не конкурент – при підході зграї червоноперої красуні окунець покірно відходить від «смачного» місця.

Місце й час

На великих водоймах – затоках і водосховищах добре помітний «вечірній» пік клювання плотви. Іноді, буває, в цей час за півгодини вдається піймати кілька кілограмів риби. В інший же період клювання може бути досить рідким. Правда, так буває в дні, коли риба, як кажуть, «стоїть» на місці. У теплі погожі дні під час відлиги або наприкінці зими цей пік менш помітний, оскільки плотва активна весь світловий день. Цьому є пояснення – нерест уже не за горами, що й підштовхує плотву активно до нього готуватися (принаймні, у частині нагулювання жиру).

У стоячій воді, а також у місцях зі слабкою течією плотва охоче відвідує підводні височини, на течії це можуть бути, крім обмілин і брівки, і місця з уповільненою течією (наприклад, на Десні).

Снасті

Взимку плотву ловлять, як правило, на дві снасті – мормишку й покаток. Раніше широко використовувався також і «поправочний» лов плотви, але сьогодні «поплавочників» усе менше. Пояснення цьому просте – очікувати рибу на одному місці нудно й далеко не завжди ефективно. Проте, зимову поплавчанку варто описати хоча б заради того, щоб підростаюче покоління рибалок мало уявлення про цю снасть.

Поплавочна вудка для зимового лову нагадує таку ж літню снасть. Різниця між ними у поплавках – для зимового лову він вибирається мінімального розміру й розташовується під водою, на відстані 1-2 см від поверхні води. Це роблять для того, щоб поплавець не обмерзав. Отже він повинен бути свідомо «перевантаженим». Дробинка при зимовому поплавочному лові лежить на дні. Повідець звичайно не використовується. Підсікання провадять при підйомі або русі поплавця убік. Насадкою при цьому слугує мотиль, борошняне тісто й опариш. Прикорм для поплавчанки – обов'язковий.

Мормишка

Плотва, у порівнянні з окунем, набагато гірше реагує на високочастотні коливання. Її приваблюють плавні погойдування, ворушіння мормишкою на дні й планування (опускання), іноді – постукування по дну. Нерідко ловлять плотву й на «стоячку» – мормишку просто утримують біля дна. Саме тому для лову плотви часто використовують, як мормишки без «гри» («дробинки»), або усілякі, наприклад, «ромбики», «гра» яким полягає у відхиленні від вертикальної осі під час опускання. Ліска зазвичай застосовується діаметром 0,08 мм, а по останньому льоду – і 0,1 мм.

Плотва добре реагує на жовтий колір, а також кольори міді й бронзи. Саме в ці кольори краще фарбувати мормишки для її лову.

Найчастіше мормишку наживлюють мотилем, іноді - личинкою реп'яхової молі або дрібним опаришем.

Покаток

Також, як і поплавчанка, пасивна снасть. Але, на відміну від поплавчанки покаток використовується на течії. Він являє собою, по суті, зимову донну вудку, оснащену ковзним грузилом і кивком. Чим легшим буде грузок, тим більш чутливішою буде снасть, при цьому, вага грузка повинна бути такою, щоб течія його не зносила. Ліска – 0,12-0,14 мм, з повідцем 0,1-0,12 мм. Насадки - такі ж, як і при лові на мормишку.

Клювання та інші «принади»

Клювання плотви – зазвичайй легке, швидке, тому засікти її при нечутливому кивку непросто. Проявляється як удар або ж як підйом кивка. Підсікання повинне відбуватися миттєво.

Принадність плотви – у тому, що вона завжди ходить зграйками. Якщо вдалося знайти косяк цієї риби, можна за короткий час вивудити десяток-півтора риб з однієї лунки. Причому, якщо не було «сходів», клювання іде одне за одним. Плотву, якщо вона є й хоче їсти, немає необхідності «гіпнотизувати», як окуня.
Інтернет магазин http://www.angrybaits.com
«Делай, что любишь, и люби то, что делаешь. Это и есть истинное счастье...»

Аватара пользователя
Сергей Федоров
ФРСЖО
Сообщения: 810
Зарегистрирован: 17 фев 2011, 09:40
Имя: Сергей
Диагноз: Болен рыбалкой
Откуда: с. Івниця
Благодарил (а): 788 раз
Поблагодарили: 1420 раз
Контактная информация:

Re: Підкормлювання риби взимку.

Сообщение Сергей Федоров » 16 дек 2012, 18:38

Зимові підкормки


Про зимову підкормки в риболовецькому середовищі сперечаються достатньо часто.

Проблема зимового підкормлювання розділила багато моїх знайомих на два непримиренні табори. Одні за її використання, інші ж говорять, що все це нісенітниця, та ще і водоймище забруднює, закисаючи і розкладаючись на дні, отруюючи воду і «з'їдаючи» дефіцитний в зимовий час кисень. Де ж істина, хто має рацію в цій суперечці?

Для відповіді на це питання потрібно розділити ситуацію на три нерівні частини.

Перша частина – це підгодовування живими підкормками, наприклад, мотилем, мормишем.

Друга частина – використання підкормки тваринного походження: сухій крові, замороженій дафнії, подрібненій тваринній печінці і так далі. Сюди ж варто віднести наповнення або просочення відповідних по структурі приманок тваринними жирами або кров'ю.

Третя – застосування підкормки рослинного походження, таких як каші, сухарі, комбікорми – комбіновані підкормки промислового виробництва.

Практично не викликає суперечок перша частина питання. Риболови-спортсмени підгодовують рибу завжди. Основна маса зимових риболовів теж згодна з тим, що підкормка мотилем покращує клювання. Тому мотиля використовують всі, хто більш-менш звик ловити з підкормкою, особливо в стоячій воді.

Одні риболови засипають його прямо в лунку, інші використовують годівниці, що швидше справа звички, чим принципове питання. Прихильники екологічності згодні з тим, що живий мотиль, бокоплав, не погіршують екології водоймища, а тим, що ці організми самі поглинають кисень з води можна не звертати увари, для відкритих водоймищ, цього самого споживання.

Друга частина питання більш спірна, але так само не викликає особливих розбіжностей. Виглядає це так. Чітка упевненість, що підкормки тваринного походження зимою працюють, є тільки у незначної частини любителів зимової рибалки, які їх і використовують. Основна ж маса риболовів вважає, що, можливо, вони і працюють, а незначна частина категорично заперечує їх працездатність.

Найскладніша частина питання – третя, і основні спори розгорається саме навколо підкормок рослинного походження. Розбіжності ці ще більш посилилися після того, як у продажу з'явилися спеціалізовані зимові і універсальні всесезонні підкормки. Причому тут же відродилася ще одна стародавня суперечка з питання: «А чи працюють зимою аттрактанти?»

Залишимо поки осторонь аттрактанти і розберемося з підкормками рослинного походження або, грубо кажучи, кашами. Фірмові підкормлюваьні суміші, за великим рахунком з них і полягають, просто виглядають цивілізовано через правильний помол, та добавок, яких в об'ємі підкормки не так вже і багато. Отже, про каші.

Наприклад, я особисто знаю риболовів, що засипають при лові плотиці в лунку вівсяні пластівці «Геркулес», які, намокаючи, поступово тонуть і осідають на дно. Плотиця реагує нормально: підходить до підгодованих лунок, поїдає підкормку і стабільно клює.

Висновок напрошується сам собою: якщо на водоймищі декілька років підряд підгодовувати кашею, то риба її буде їсти, причому із задоволенням. Як не крути, а звичайна «пшонка» залишається головною зимовою підкормкою, що у нас на Україні, що в Росії. Те, що на деяких водоймищах взимку ловлять плотицю на тісто і хліб, теж показник, який говорить не на користь супротивників рослинної підкормки.

Активно «граючись» останнім часом фірмовими підкормками, можу сказати, що регулярне і постійне застосування нашої «Фішки» або російського «Унікорма» показує добрі результати. «Біла» риба на них реагує добре.

Sensas «Лящ» і «Плотиця» так само працюють (і у наших умовах, і в середній смузі Росії).

Єдиним і головним недоліком всіх перерахованих сухих сумішей є те, що на підхід риби до підгодованої лунки потрібно достатньо багато часу. Час цей на різних водоймищах різний, але рідко буває менше години, і, як правило, складає від 2-х до 4-го годин.

Тому часті нарікання на те, що підкормка «не працює», я відношу до неправильності самої методики тестування підкормки основною масою риболовів, які намагаються щось перевірити.

Часто ці перевірки виглядають таким чином: висипав прикорму, посидів півгодини, вирішив, що підкормка «туфта» і побіг ловити окуня під берег. Тому, якщо ви вирішите перевірити нову підгодовувальну суміш, присвятіть цьому цілий день, і зробіть це некваплячись і сумлінно.

У захист мотиля

Прихильники додавання в підкормку ароматичних добавок вважають, що мотиль швидше утримує рибу на місці, чим привертає її з деякої акваторії водоймища.

Для того, щоб відповісти на це питання довелося експериментувати.

Так, зимою 2006 року, в ході проведення експерименту на одній із заток річки Десенка, я використовував ехолот. Після трьох годин регулярного підгодовування невеликими порціями мотиля, весь окунь концентрувався в радіусі 15 метрів від підгодованих лунок.

При цьому, у більшості риболовів, що знаходяться за «радіусом дії» корму клювання припинилося або практично припинилося.

Подібна ситуація спостерігалася і на затоці «Либідь», на Дніпрі.

Виводи звідси найпростіші.

Звичайно ж, перший і основний чинник, який працює при підгодовуванні риби мотилем, – візуальний, тобто риба збирається біля лунки, побачивши падаючий або відчувши (бічною лінією) корм, що копошиться на дні.

Другий чинник – стадний, тобто риба, відмітивши або відчувши недалеко від себе побратимів, що годуються, «підтягається» в місце загального бенкету, щоб і собі увірвати шматок «на халяву».

У захист ароматизованих підкормок

І все-таки застосування ароматизованих підкормок і аттрактантів в зимовий період відкинути ніяк не можна. Вони повинні працювати і працюють! В принципі, адже і панірувальні сухарі, в працездатності яких майже ніхто не сумнівається, і варене пшоно мають достатньо характерний і інтенсивний запах! Але, риба на нього реагує позитивно.

Крім того, часто наші зимові риболови додають в тісто при лові плотиці і іншої «білої» риби, сильно пахнучі настоянки, витяжки з трав, анісові краплі, конопляне масло і так далі, що іноді не просто активізує клювання риби, а творить справжні дива на тлі загального безкльов’я!

Російські колеги, наприклад, з успіхом використовують підкормки, що з'явилися у них в магазинах - ароматизовані трубочки «Делфі», які надягають на волосінь поблизу насадки і добре принаджують рибу саме своїм запахом.

Звідси вивід: пахнучі суміші взимку працюють, але при використанні ароматних підкормок потрібно керуватися методом розумної достатності, не допускаючи переконцентрації.

На річці цей факт не має такого принципового значення, оскільки течію «розбавляє» аромат, швидко знижуючи концентрацію пахучих речовин в зоні лову, в рази.

Грубо кажучи, риба, отримавши «пахучкою» по носі, швидко до неї адаптується притому, що концентрація аттрактанта швидко зменшується завдяки течії. Коли запах перестає бути різким і стає привабливим, риба підходить до підкормки. У озері складніше, оскільки швидкість дифузії в холодній воді дуже низька і рівень запаху підкормки тривалий час залишається достатньо високою.

Але вихід завжди можна знайти шляхом проб і помилок, було б бажання.

У стоячій воді або на дуже слабкій течії іноді дає добрі результати підгодовування лунок бокоплавом або мормишем.

Мормиш, як підкормка можна використовувати як в сирому, так і у вареному вигляді. Варити звичайно ж не потрібно, досить облити рачків кип'ятком, щоб вони почервоніли. Після того, як панцирі рачків почервоніють, у них з'являється достатньо сильний запах, що нагадує запах варених креветок.

Мабуть, червоний колір панцира працює як хороший візуальний подразник, роблячи підкормку добре помітною, а майже натуральний, і не дуже насичений запах у поєднанні із звичним видом природного корму стають чарівними для риби.

Більш детально на сайті Рболовля на Горохівщині http://on-fishing.ucoz.com/news/zimovi_ ... -12-07-210
Інтернет магазин http://www.angrybaits.com
«Делай, что любишь, и люби то, что делаешь. Это и есть истинное счастье...»

Аватара пользователя
Vitaha
Сообщения: 57
Зарегистрирован: 16 ноя 2011, 19:48
Имя: Виталий
Диагноз: поплавок + мормышка
Откуда: Кіровоград
Поблагодарили: 5 раз
Контактная информация:

Re: Підкормлювання риби взимку.

Сообщение Vitaha » 22 сен 2016, 12:56

Скоро зима, думаю какую прикормку прикупить для ловли со льда. Может кто что подскажет?


Вернуться в «Наживки, приманки»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость